Все забуваю написати про дуже теплу історію що відбулась днями. Недалеко від Києва мешканці побачили, що дорослі лелеки не повертаються до свого гнізда, а там залишилось маленьке лелеченя. Вирішили його рятувати. Зупинили кран, що їхав дорогою і попросили допомогти дістати. Швиденько з палет зробили корзину, з сітки від цибулі сачок і дістали лелеченя. Коли думали як його назвати, запитали, як звати водія крану, звали його Олександр, так лелеченя і назвали. Підійде і до дівчинки і до хлопця. Спочатку лелеченя не хотіло їсти та пити, напоїли примусово, коли принесли рибу, все дуже швидко пішло і він оклигався. Поки віддали в надійне господарство. Будемо їздити, навіщати та дивитись як росте. Тим хто дістав лелеченя був вчитель місцевої школи та батько нашої колеги, за що йому дуже велика повага і подяка. Головне завжди залишатись людьми.